Хто виграє київські вибори?

Хто виграє київські вибори? Хто обійме вже досить давно вільну посаду Київського міського голови? Ці питання все більше і більше цікавлять киян та й не тільки киян. Адже не безпідставно вважається: Хто володіє Києвом – той володіє Україною.

Політичні експерти різних мастей та різних кольорів (в залежності від того хто платить) наперебій обговорюють цю болючу для киян та багатьох українців тему. Не треба їх засуджувати, вони просто роблять те, що вміють, просто виконують свою роботу.

Дійсно незалежні оцінки можна почути хіба що «на кухнях» киян, хоч проаналізувати та систематизувати їх в решті решт неможливо. Про ці оцінки ми дізнаємось тільки після оголошення результатів виборів Київського міського голови.

Однак зараз можна спробувати порахувати шанси деяких ймовірних кандидатів на цю посаду.

Ні в кого не виникає сумнівів, що Партія Регіонів висуне на цю посаду нинішнього голову міськдержадміністрації Олександра Попова.

Знайомтесь. Попов Олександр Павлович 

(22 листопада 1960, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) – український політик, член Партії регіонів, міністр з питань житлово-комунального господарства України (2007, 2010), народний депутат Верховної Ради України 6-го скликання, голова Київської міської державної адміністрації з 16 листопада 2010 року (матеріал з Вікіпедії).

Ставлення киян до Олександра Попова можна побачити в рейтингах, які постійно публікуються в різноманітних ЗМІ, або почути на вулицях від киян, які перебираються крізь снігові замети та ковзають по обледенілим пагорбам київських вулиць. Тож відсоток з офіційно опублікованого рейтингу показує скільки бюлетенів буде «докинуто» на виборах. 

Другим варто розглянути першого кандидата від 00 (об’єднаної опозиції). Першим, про своє бажання балотуватись на посаду Київського міського голови заявив Микола Катеринчук.

Знайомтесь. Микола Дмитрович Катеринчук 

(19 листопада 1967, селище Лугове, Алтайський край) – український політик та юрист. Народний депутат України. Кандидат юридичних наук. Голова Європейської партії України (матеріал з Вікіпедії).

До речі Микола Катеринчук вже вдруге в своїй політичній кар’єрі «біжить попереду паровозу» і вже вдруге не дочекавшись узгодженого рішення 00 (об’єднаної опозиції), до якої він належить, про висунення єдиного кандидата на посаду Київського міського голови, заявляє про своє бажання балотуватись на цю посаду.

«Після оголошення в травні 2008 року дострокових виборів мера Києва і депутатів Київради Микола Катеринчук «самовисунувся» на посаду столичного градоначальника, не чекаючи вирішення питання щодо єдиного кандидата від демократичної коаліції. У зв’язку з цією «поспішністю» був звинувачений колегами від опозиції в підіграванні чинному меру Леоніду Чернівецькому» (матеріал з Вікіпедії).

До речі на тих виборах Катеринчука підтримало аж 4,25% киян. Кому зараз підіграє Микола? Невже Олександру Попову? Хоча як чесний і принциповий політик, думаю він щиро вірить в підтримку киян, в те, що кияни попри його молодий вік та відсутність досвіду (в першу чергу господарського досвіду) підтримають його кандидатуру. Власне чому б і ні? Згадайте хоча б молодого політика Олеся Довгого, який за відсутності Леоніда Чернівецького вправно керував Київрадою. То ж думаю шанс у Миколи є, власне як і у будь-якого з ймовірних кандидатів. Стосовно великий цей шанс, чи малий – побачимо під час оприлюднення результатів виборів.

Демарш Миколи Катеринчука безумовно не залишиться поза увагою так званих лідерів 00. Можливо до процесу «заклейміння» Миколи долучиться і сама Тимошенко. В усякому разі 00 таки заклеймить Миколу хоча б тому, що в 00 є більш «платоспроможні» кандидати на посаду Київського голови. Я маю на увазі тих, хто більше «занесе» Яценюку за підтримку 00 його кандидатури на київських виборах. От вже де Сеня «підніметься». Та давайте по порядку.

Гадаю самим «платоспроможним» є Петро Порошенко.

Знайомтесь. Петро Олексійович Порошенко (26 вересня 1965, Болград Одеської області) – український політик, підприємець. Входить до числа найбагатших українців (матеріал з Вікіпедії).

Петро Порошенко безумовно може стати серйозним опонентом Олександру Попову на майбутніх виборах. Звичайно за умови, що всі водночас забудуть про неоднозначність цього політика. Хоча якщо розібратись, Петро Олексійович мабуть самий «однозначний» з усіх ймовірних кандидатів на посаду Київського голови. Його однозначність полягає в тому, що він завжди там де краще, з тими, з ким вигідніше. Варто лише згадати строкату політичну кар’єру пана Порошенка: і СДПУо, і партія Солідарність (один із співзасновників Партії Регіонів), і блок Наша Україна, і зовсім вже незрозуміле призначення 23 березня 2012 року на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі України в уряді Азарова. Звичайно, ніхто не збирається підозрювати Петра Олексійовича в співпраці з Партією Регіонів, особливо з урахуванням того, що він був одним з лідерів так званої «Помаранчевої революції», чесність і порядність яких ні у кого не викликає сумніву. Але не варто виключати й той варіант, що Порошенко не погодиться на «цифру», яку з нього забажає здерти Яценюк за користування брендом «00». Однак навряд чи це  зупинить Петра Олексійовича на шляху до омріяної цілі – крісла Київського міського голови. В усякому разі Петро Порошенко далеко не найгірший варіант для киян, та й цукерками Київ об’їсться.

Крім Петра Порошенка, серед некерованої (за відсутності Тимошенко) 00, може знайтись ще декілька бажаючих балотуватись на посаду Київського голови. А чим більше буде кандидатів від опозиції – тим більше шансів у Партії Регіонів протягнути свого ставленика та не втратити остаточно контроль над столицею. То ж думаю на Банковій радо підтримають, в тому числі і матеріально, всіх непрохідних кандидатів від опозиції.

Хто ж буде завідома непрохідним?

Як кажуть № 2 – це № 1 серед тих хто програв. В разі, якщо Яценюк не домовиться з Порошенко, то йому цілком вистачить «нездорового не глузду» домогтися від 00 висунення власної кандидатури на посаду Київського міського голови. Тим більше, що в цьому його «нездоровому бажанні» його цілком може підтримати Тимошенко. Юлію Володимирівну навряд чи влаштовує сильний лідер 00, над якою вона чим далі, тим більше втрачає контроль. А надто ймовірний програш Яценюка на виборах Київського міського голови навряд чи додасть йому авторитету, якого в нього і так небагато.

 Знайомтесь. Арсеній Петрович Яценюк – український політик, економіст і юрист. З 11 грудня 2012 року очолює фракцію Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» в Верховній раді України. (матеріал з Вікіпедії).

Арсеній Петрович відомий багатьом, як «людина Ющенка». Щоправда його, як і багатьох «героїв Майдану», ніхто на Майдані чомусь не бачив. Однак це не завадило Яценюку зробити стрімку кар’єру за часів президентства Віктора Ющенко. Після того як очолювана Віктором Ющенко Наша Україна остаточно втратила довіру українського суспільства, Арсеній Петрович терміново перефарбувався з помаранчевого кольору в колір хакі та створив власний «Фронт змін». Але чи то креативна мілітаристська ідея не прийшлась до смаку українському суспільству, чи то Арсеній Петрович не асоціювався з «фронтовим лідером», в усякому разі «фронт» був розгромлений без єдиного пострілу. Яценюку нічого не залишилось, окрім як із залишками свого розгромленого «фронту» податись до БЮТ. Де він знову зробив стрімку кар’єру і в грудні 2012 року очолив фракцію Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Важко зрозуміти, чим Арсеній Петрович підкупив лідерів БЮТ і особисто Юлію Володимирівну, можливо сліди варто шукати в національному походженні Арсенія Петровича та керманичів БЮТ (Яценюк відзначений як один із 50 найвідоміших євреїв України), а можливо в заокеанських зв’язках останнього (брат Арсенія Петровича – громадянин США).

В усякому разі, навіть за умови висунення Арсенія Яценюка кандидатом на посаду Київського міського голови, в нього надто мало шансів на фоні таких претендентів як Попов та Порошенко.

Не варто також забувати по існування ще двох опозиційних фракцій – «Удар» та «Свобода». І Віталій Кличко і Олег Тягнибок – яскраві лідери. Обидва мають харизму, обидва можуть повести за собою народ. Щоправда зараз, через колотнечу у Верховній раді обоє втрачають рейтинги. Власне виборці і чекали від обох «колотнечі», але не в переносному, а саме в прямому сенсі. Виборці відверто невдоволені тим, що до цих пір жоден регіонал чи комуніст не лікує у Феофанії травми, отримані від кулаків Кличка чи братів Тягнибоків.

Знайомтесь. Віталій Володимирович Кличко 

(19 липня 1971, с. Біловодське, Киргизстан) – український боксер, політик, громадський діяч, меценат, учений-педагог, Герой України, лідер партії УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка (матеріал з Вікіпедії).

Спортивну кар’єру Віталія можна описувати довго, надто багато здобутків має пан Віталій. Хоча і політична кар’єра Віталія Кличка не така вже й коротка, але депутатом Верховної Ради Віталій став вперше. Однак успіх не так давно створеної ним політичної сили на парламентських виборах – вражаючий, що безумовно робить йому честь.

Ще одним із ймовірних кандидатів може виступити лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

Знайомтесь. Олег Ярославович Тягнибок, 

(7 листопада 1968, Львів) – український політик, діяч націоналістичного руху, голова партії ВО «Свобода».

Яскравий лідер націоналістичного руху України, має широку підтримку в західних, традиційно націоналістично налаштованих регіонах України. За часи своєї політичної кар’єри поступово з ультра-радикального націоналіста перетворився на досить поміркованого політика, залишившись при цьому безперечним лідером націоналістичного руху України. Очолювана ним політична сила отримала на виборах 2012 року широку підтримку не тільки в західних, а і в центральних регіонах України і особливо в Києві. Однак шанси вибороти перемогу на виборах Київського міського голови у Олега Тягнибока значно менші, ніж у Кличка, але набагато більші ніж у Яценюка.

За умови об’єднання в передвиборчій боротьбі Удару і Свободи навколо кандидата в особі Віталія Кличка, цей тандем мав би вельми великі шанси на перемогу. Народна любов до Віталія цілком реально може прокласти йому шлях до крісла Київського міського голови. Підтримка націоналістично налаштованих киян, додасть йому чимало голосів. А якщо кандидатуру Віталія підтримає ще й 00, то, думаю, у його суперників просто не залишиться жодних шансів. Однак персональні амбіції лідерів 00 навряд чи поступляться здоровому глузду.

Не варто виключати варіант, що Кличко «ляже» під «узгодженого» Порошенка чи Яценюка. І якщо у варіанті «Порошенко» Віталій втратить досить велику частину свого електорату, то у варіанті «Яценюк», Кличко просто перетвориться на «політичний труп». Що ж стосується Олега Тягнибока то ймовірність того, що він «ляже» практично дорівнює нулю.

Таким чином, думаю, що навряд чи кияни дочекаються «єдиного кандидата» від опозиції і їм доведеться вибирати між кількома опозиційними кандидатами, серед яких буде і кілька «технічних кандидатів» профінансованих Банковою.

Ну і нарешті не варто забувати про так звану «темну конячку», яка обов’язково з’явиться у списках кандидатів і яка цілком вірогідно може бути не такою вже й «технічною». Скажімо кияни попри всі політичні мандри колишнього мера Олександра Омельченко, досить тепло згадують Олександра Олександровича. Його постать однозначно виграє на фоні його попередників і особливо на фоні його наступників. Кияни, як ніхто розуміють, що посада Київського міського голови – в першу чергу господарська посада, і лише в другу – політична. Киянам потрібен мер не політик, а мер – господарник. Думаю, якби Олександр Омельченко був трохи молодше, і за віком міг претендувати на посаду Київського міського голови, то ніхто із вищеназваних претендентів не мав би жодного шансу перемогти Олександра Олександровича. Однак не треба забувати, що Омельченко, мав свою команду, і серед тієї команди можуть знайтись вельми достойні і сильні претенденти. Не варто забувати такі прізвища, як Іван Салій, Володимир Яловий, та інші. І якщо Володимир Яловий просто асоціюється з Олександром Омельченко, як його перший заступник, то Іван Салій має власне «політичне ім’я», яке він зумів завоювати своєю активністю, безпосередністю та діловитістю. А це досить значний електоральний ресурс. Йому не потрібно буде проходити період «ініціалізації» у випадку вступу у боротьбу за виборну посаду, його і так знає весь Київ. Ось вам і ймовірні «темні конячки».

Знайомтесь. Іван Миколайович Салій (2 листопада 1943) – кандидат економічних наук, народний депутат України І та ІІІ скликань, у 1992–1993 рр. – представник Президента України у місті Києві, голова Київської міської державної адміністрації (матеріал з Вікіпедії).

 Своє політичне ім’я Іван Салій зумів завоювати своєю активністю, безпосередністю та діловитістю. А це досить значний електоральний ресурс. Йому не потрібно буде проходити період «ініціалізації» у випадку вступу у боротьбу за виборну посаду, його і так знає весь Київ. Ось вам і ймовірні «темні конячки».

І на кінець, вибори – це завжди свято. А яке свято може обійтись без скоморохів і клоунів. Це буде сумно і нецікаво. Отож і Леонід Чернівецький вирішив в черговий раз потішити киян поверненням з космосу, та ще і разом з «новою молодою командою».

Хто не знає – Знайомтесь. Леонід Михайлович Черновецький (25 листопада 1951) – український державний і політичний діяч, підприємець, банкір, співак російського походження. Київський міський голова (мер Києва) і голова Київської міської ради від 14 квітня 2006 року по 12 липня 2012 року.   

Але це все прогнози, дочекаємось як мінімум рішення про призначення виборів, а там і побачимо всіх претендентів, і, можливо, ще раз оцінимо шанси кожного з них. 

Ну і мабуть варто оприлюднити мій власний прогноз.

Варіант – 1. Всі йдуть на вибори самостійно.

Олександр Попов – 20%.

Віталій Кличко – 17%.

Петро Порошенко – 15%.

Олег Тягнибок – 12%

Іван Салій – 10%

Арсеній Яценюк – 4%

Микола Катеринчук – 3%

Решта кандидатів – 19%

Варіант – 2. Всі опозиційні сили узгодили єдиним кандидатом Віталія Кличко, Петро Порошенко йде на вибори самостійно.

Віталій Кличко – 50%.

Олександр Попов – 20%.

Петро Порошенко – 15%.

Іван салій – 10%.

Решта кандидатів – 5%.

Варіант – 3. Всі опозиційні сили, крім Свободи узгодили єдиним кандидатом Петра Порошенко, Свобода йде на вибори самостійно.

Петро Порошенко – 30%.

Олександр Попов – 20%.

Олег Тягнибок – 15%.

Іван салій – 10%.

Решта кандидатів – 25%.

Варіант – 4. Всі опозиційні сили, крім Свободи узгодили єдиним кандидатом Арсенія Яценюка, Петро Порошенко та Свобода йдуть на вибори самостійно.

Олександр Попов – 20%.

Петро Порошенко – 15%.

Олег Тягнибок – 15%.

Іван Салій – 10%.

Арсеній Яценюк – 5%.

Решта кандидатів – 35%.

Варіант – 5. Віталій Кличко йде за підтримки Свободи, єдиним кандидатом від 00 йде Арсеній Яценюк, Петро Порошенко йде на вибори самостійно.

Віталій Кличко – 40%.

Олександр Попов – 20%.

Петро Порошенко – 15%.

Іван Салій – 10%.

Арсеній Яценюк – 5%.

Решта кандидатів – 10%.

Варіант – 5. Опозиція узгодила єдиним кандидатом Івана Салія, Петро Порошенко йде на вибори самостійно.

Іван Салій – 45%

Олександр Попов – 20%.

Петро Порошенко – 15%.

Решта кандидатів – 20%.