Пропоную подумати, звичайно тим, хто вміє це робити. Подумати, хто переможе на виборах 2012. У кого є шанс потрапити в наступний парламент. Сподіваюсь у таких недоумків на
кшталт Радикальної партії та Прогресивних соціалістів таких шансів немає.
Безперечним лідером є «Партія регіонів». На другому місці - «Об'єднана опозиція». Третіми у списку
впевнено почувають себе «Комуністи». Далі «Удар» - Віталія Кличка. «Свобода» -
Олега Тягнибока. І замикає список «Україна вперед» - Наталі Королевської.
Можливо хтось із цього списку і не потрапить в Парламент, але в будь якому
випадку ніхто інший у цей список теж не потрапить. Тож вищезазначені партії
поділять між собою 225 місць в наступному Парламенті. В будь якому випадку основна
боротьба точиться між Партією Регіонів і так званою «Об'єднаною опозицією».
Але на цих виборах лише
половина успіху залежить від перемоги того чи іншого партійного списку. Не слід
забувати, що 225 депутатів будуть обрані по мажоритарним округам. Спрогнозувати
скільки точно в мажоритарних округах буде обрано провладних кандидатів, а скільки
опозиціонерів досить важко. Можна приблизно сказати, що по мажоритарних округах
представники Партії регіонів як справжні так і приховані (а таких там вдосталь)
отримають приблизно 60-70 відсотків мандатів. А це 135 – 150 депутатів. Майже
третина парламенту. Можна досить точно спрогнозувати: чи залишаться мажоритарники-опозиціонери
в опозиції, отримавши депутатський мандат. Не залишаться. Переважна більшість
опозиціонерів не отримують бодай якоїсь підтримки від «центру» і свої
передвиборчі компанії фінансують власним коштом. Це також стосується і кандидатів-мажоритарників
від «Удару». Тож після обрання в Парламент вони абсолютно справедливо будуть
вважати себе вільними від будь-яких зобов’язань перед так званою «Об’єднаною опозицією». Більшість
із них однозначно приєднається до регіоналів. Таким чином Партія Регіонів лише
по мажоритарним округам може назбирати до своїх лав близько двохсот багнетів.
Тепер повернемось до партійних
списків. Як я вже зазначав раніше і тут лідером є Партія регіонів. Щоправда так звана «Об’єднан опозиція» не так далеко відстає від регіоналів. Але тільки від регіоналів.
Думаю ні у кого не виникає сумнівів стосовно того хто фінансує Комуністів. Тож мандати,
які отримають комуняки можна сміливо приплюсувати до мандатів регіоналів. Якщо
в Парламент пролізе ще і проект «Буратіна вперед» («Україна вперде») то це теж
без сумніву регіонівські багнети. То ж разом із мажоритарниками та
маріонетковими партійками регіонали впевнено досягають своєї мети – 300 депутатів
нового парламенту (конституційна більшістьі). Та про всяк випадок у регіоналів
є ще й «Удар». Ця партія нагадує проект «Партії зелених» зразка 1998. Список партії Удар складається із Віталія Кличка та досить крупних бізнесменів, які власне
і фінансують передвиборчу кампанію Удару виключно заради отримання депутатських
мандатів. То ж на перший же заклик регіоналів вони однозначно приєднаються до
більшості. А самому Віталію максимум, що світить – це примарна можливість виторгувати
у регіоналів майбутню посаду мера Києва.
У когось ще є сумніви в
тому, що Партія Регіонів сформує правлячу коаліцію з конституційною більшістю у
Парламенті? Особисто у мене таких сумнівів не виникає. При чому Партія Регіонів
настільки впевнено переможе на виборах, що їм навіть не доведеться вдаватись до
будь яких порушень чи фальсифікацій. Вини і так переможуть. А от так званій «Об’єднаній опозиції» нічого не залишиться, окрім волати на весь світ про грубі
порушення на виборах 2012.
Та все ж хотілося б
зрозуміти, що чекає на Україну після виборів, але про це напишу трохи пізніше.
Комментариев нет:
Отправить комментарий