Хто замінить Азарова?

Багато хто схиляється до думки, що дні «прем’єра-кровосісі» пораховані. І тут справа не в тому, що його змете хвиля народного гніву. Йому і його господарю народний гнів до одного місця. Справа в тому, що в українській політичній клоаці, яку самі політики прагнуть називати «політичним олімпом» зміни все-таки відбуваються. І окреме «прем’єрське корито» - надто ласий шматок, за який ладні поборотись немало політичних гравців. Точніше політичних команд з пиками «бренд-гравців» на футболках.

На мою думку найімовірніших кандидатів на посаду «другого крадія країни» - двоє. Точніше дві команди, які мають шанс пропхати «свого» до корита.

По перше це одне з впливових донецьких угрупувань у партії влади. Розкол у партійних лавах «донецькіх» є неспростовним фактом. Питання в тому, чи зможе «межигірський володар» втримати віжки в руках, чи «донецькіе» остаточно вийдуть з під контролю. У випадку, якщо не зможе – Україну певно чекатимуть часи великої смути, смути на Грушевського. Мається на увазі розкол більшості, ситуативні голосування за принципом: «голосуємо за того, хто більше заніс» і в решті решт розпуск парламенту і нові вибори. Такий сценарій навряд чи влаштує більшість регіоналів. Тому думаю «володар межигір’я»  отримає карт-бланш на переговори з опозицією.

Власне ситуація, при якій «прем’єрське корито» віддається представнику опозиції, не нова для України. Це для влади вже відпрацьований спосіб отримати те, чого вона бажає. Питання в тому, чого бажає «володар межигір’я»? Це питання звичайно риторичне. Влади, влади і ще раз влади, при чому на довгі-довгі роки. І от вона, ця сама омріяна ВЛАДА вже не так далеко. Треба всього-на-всього на якийсь час допустити до «прем’єрського корита» якусь опозиційну «тушку», а натомість отримати 300 голосів для зміни Конституції України. От і семирічний термін президентства, от і обрання президента у парламенті. А через «н-надцять років» і сина оберуть президентом, куди ж подінуться.

Отож сидить «володар межи гір’я» на золотому унітазі тай думку гадає: чому я не рюрікавіч, чому не літаю?

Та все це байки, а от що буде насправді? Особисто я думаю, що чудово домовиться «не рюріковіч» з одним із лідерів так званої опозиції, пустить його до «прем’єрського корита», а натомість увіковічить своє володарювання.

І особисто в мене не виникає питання, яка саме «тушка» буде кормитись із «прем’єрського корита». Посудіть самі. Що таке нинішня українська опозиція? По перше, це два здоровенних двометрових бугаї, кожен із власними амбіціями, заради яких ні один не згодиться продати Україну, По друге, це триголовий дракон, якому щоправда головну голову вчасно відтяли, а дві інші настільки нікчемні, що навіть горлянку одне одному перегризти не можуть. З «двометровими» домовлятись ніхто скоріш за все не буде, а от з напівдохлими головами дракона – без проблем. При чому торг буде на пониження. Хто менше забажає, той і отримає «прем’єрське корито».

Тож думаю, що заплативши три десятки срібних монет, «володар межигір’я» отримає те, що бажає. Отримає 300 голосів у парламенті та слухняну тушку біля «прем’єрського корита». Ну а далі, якщо «тушка» буде жерти те, що дає господар, то певно досить довго протримається біля корита. Ну а якщо почне харчами перебирати, то що ж… тушки завжди закінчують на бійні.

Нам же залишається чекати, чим нас нагодує влада «тушкованою свининою» чи «тушкованою крільчатиною». Особисто я схиляюсь до крільчатини..    .