Страхіття про Наталю Королевську

Давно збирався написати щось погане про Наталю Королевську, та все натхнення не було. Але ж обіцяв написати. Та й не депутат я, тому обіцянки намагаюсь виконувати. Компромату на Королівську не знайшов, може тому, що не сильно шукав. Так, загальні відомості про кар’єру та пристрасті бізнес-леді. Нічого цікавого, власне як і у інших українських нуворишів.

Так у чому ж звинуватити пані Королевську? В тому, що приховує свої реальні статки? Так всі депутати їх приховують. І не тільки депутати, всі українці приховують, бо це ж треба бути повним дурнем, щоб сплачувати всі ті податки та збори, які з нас вимагають ненажерливі чиновники.

В тому, що зрадила когось? Так звинувачувати українського депутата в тому, що він когось зрадив – все одно, що звинувачувати людину в тому, що у неї блакитні очі. Депутати завжди всіх зраджують, починаючи від виборців до партнерів по партії. Такий він вже специфічний депутатський бізнес. Не зрадиш – не заробиш.

Можна звинуватити в тому, що її партію фінансує хтось із олігархів, створюючи власний політичний проект. Так всі без винятку партії та партійки – це чиїсь політичні проекти, метою яких є отримання певних преференцій і відповідно примноження капіталу.

Можна згадати про московські зв’язки пані Королевської та волати на всіх перехрестях про «Руку Москви». А чим власне «Рука Москви» гірша за «Руку Америки»? Нам що, потрібні чорні наркоторговці на вулицях Києва? Чи може ми спимо і мріємо, щоб наші діти гинули в гарячих точках, захищаючи «інтереси Дядечка Сєма»? Звичайно і від Москви нічого хорошого не дочекаємось, та все ж росіяни нам якось ближче. Так що «Рука Москви» чи «Рука Америки» – хрін не солодший за редьку. Розібратись чиїх «Рук» в нашій Верховній раді більше, а чиїх менше навряд-чи можливо, головне в тому, що всі 450 – чиїсь. Руки без господаря не буває.

А знаєте в чому Королевську таки можна звинуватити? В тому, що вона розумніша за більшість опонентів. Саме так, звинуватити. Спочатку спробую пояснити, в чому вона розумніша, а вже потім про те, яку загрозу для України це приховує.

У пані Королевської дуже розумно спланована передвиборча компанія. І справа не в тому, що вона розумна і симпатична жінка, яка вміє переконливо брехати. На даний момент Королевська – практично єдиний політичний лідер жіночої статі. А це, само по собі, забезпечує для неї гарантовану підтримку серед жіночої частини електорату. Допоки її колишня старша партнерка по політичному бізнесу у в’язниці, Королевська планомірно перетягує на свій бік частину електорату Тимошенко. Факт стрімкого політичного злету молодого політика та ще й жіночої статі викликає досить велике роздратування у динозаврів українського політикуму. А невеликі нібито дурниці, які час від часу робить пані Королевська, дають привід постійно з цього глузувати. Яскравим прикладом такої дурнички є запрошення другим номером до списку Андрія Шевченко. Нібито нічого особливого, але скільки про це вже сказано і написано. І не тільки про Шевченко. Дурничок Королевська наробила досить багато і ще наробить. А ті хто про це пишуть, просто не розуміють, що власним коштом рекламують Королевську. Я думаю, якщо спробувати порахувати скільки коштів у власний пі-ар вклала Королевська, а скільки в її пі-ар вклали її ж опоненти, то думаю, що останні – набагато більше. Хіба не розумний підхід до передвиборчої кампанії?

А тепер про загрозу для України, яку несе пані Королевська. Ця загроза полягає в тому, що вона не просто майбутній депутат-хабарник, вона бізнесвумен. При чому бізнесвумен з великими амбіціями. Їй не дають і ніколи не дадуть спокою лаври колишньої партнерки. Тому, якщо Королевська прийде до влади, вона вкраде в рази більше ніж Тимошенко і нанесе такий нищівний удар по Україні, в порівнянні з яким «газові угоди» будуть просто дитячими забавками. Що саме чекати від Королевської спрогнозувати звичайно неможливо. Та думаю вона сама ще не вирішила, що саме їй вкрасти. Може Карпати вирубати, може Крим продати, чи родючі українські землі віддати тому хто більше їй запропонує? Сподіваюсь лиш не те, що до масового видалення та експорту донорських органів українців не дійде. Але це в будь якому разі лише питання часу.                  

 Давно збирався написати щось погане про Наталю Королевську, та все натхнення не було. Але ж обіцяв написати. Та й не депутат я, тому обіцянки намагаюсь виконувати. Компромату на Королівську не знайшов, може тому, що не сильно шукав. Так, загальні відомості про кар’єру та пристрасті бізнес-леді. Нічого цікавого, власне як і у інших українських нуворишів.

Так у чому ж звинуватити пані Королевську? В тому, що приховує свої реальні статки? Так всі депутати їх приховують. І не тільки депутати, всі українці приховують, бо це ж треба бути повним дурнем, щоб сплачувати всі ті податки та збори, які з нас вимагають ненажерливі чиновники.

В тому, що зрадила когось? Так звинувачувати українського депутата в тому, що він когось зрадив – все одно, що звинувачувати людину в тому, що у неї блакитні очі. Депутати завжди всіх зраджують, починаючи від виборців до партнерів по партії. Такий він вже специфічний депутатський бізнес. Не зрадиш – не заробиш.

Можна звинуватити в тому, що її партію фінансує хтось із олігархів, створюючи власний політичний проект. Так всі без винятку партії та партійки – це чиїсь політичні проекти, метою яких є отримання певних преференцій і відповідно примноження капіталу.

Можна згадати про московські зв’язки пані Королевської та волати на всіх перехрестях про «Руку Москви». А чим власне «Рука Москви» гірша за «Руку Америки»? Нам що, потрібні чорні наркоторговці на вулицях Києва? Чи може ми спимо і мріємо, щоб наші діти гинули в гарячих точках, захищаючи «інтереси Дядечка Сєма»? Звичайно і від Москви нічого хорошого не дочекаємось, та все ж росіяни нам якось ближче. Так що «Рука Москви» чи «Рука Америки» – хрін не солодший за редьку. Розібратись чиїх «Рук» в нашій Верховній раді більше, а чиїх менше навряд-чи можливо, головне в тому, що всі 450 – чиїсь. Руки без господаря не буває.

А знаєте в чому Королевську таки можна звинуватити? В тому, що вона розумніша за більшість опонентів. Саме так, звинуватити. Спочатку спробую пояснити, в чому вона розумніша, а вже потім про те, яку загрозу для України це приховує.

У пані Королевської дуже розумно спланована передвиборча компанія. І справа не в тому, що вона розумна і симпатична жінка, яка вміє переконливо брехати. На даний момент Королевська – практично єдиний політичний лідер жіночої статі. А це, само по собі, забезпечує для неї гарантовану підтримку серед жіночої частини електорату. Допоки її колишня старша партнерка по політичному бізнесу у в’язниці, Королевська планомірно перетягує на свій бік частину електорату Тимошенко. Факт стрімкого політичного злету молодого політика та ще й жіночої статі викликає досить велике роздратування у динозаврів українського політикуму. А невеликі нібито дурниці, які час від часу робить пані Королевська, дають привід постійно з цього глузувати. Яскравим прикладом такої дурнички є запрошення другим номером до списку Андрія Шевченко. Нібито нічого особливого, але скільки про це вже сказано і написано. І не тільки про Шевченко. Дурничок Королевська наробила досить багато і ще наробить. А ті хто про це пишуть, просто не розуміють, що власним коштом рекламують Королевську. Я думаю, якщо спробувати порахувати скільки коштів у власний пі-ар вклала Королевська, а скільки в її пі-ар вклали її ж опоненти, то думаю, що останні – набагато більше. Хіба не розумний підхід до передвиборчої кампанії?

А тепер про загрозу для України, яку несе пані Королевська. Ця загроза полягає в тому, що вона не просто майбутній депутат-хабарник, вона бізнесвумен. При чому бізнесвумен з великими амбіціями. Їй не дають і ніколи не дадуть спокою лаври колишньої партнерки. Тому, якщо Королевська прийде до влади, вона вкраде в рази більше ніж Тимошенко і нанесе такий нищівний удар по Україні, в порівнянні з яким «газові угоди» будуть просто дитячими забавками. Що саме чекати від Королевської спрогнозувати звичайно неможливо. Та думаю вона сама ще не вирішила, що саме їй вкрасти. Може Карпати вирубати, може Крим продати, чи родючі українські землі віддати тому хто більше їй запропонує? Сподіваюсь лиш не те, що до масового видалення та експорту донорських органів українців не дійде. Але це в будь якому разі лише питання часу.